Лікування алкоголізму (взаємовідносини з надсвідомістю)

Таким чином, при порушенні взаємовідносин з надсвідомістю зникає везіння, свобода, чудесні випадковості. Але це порушення відрізняється від незамітного витіснення Авторитету у випадку з несвідомим. Навпаки, парадокс, чудо, містика свідомо заперечуються. Раціоналізм забороняє навіть маленьких ельфів. І, якщо при роботі з несвідомим потрібно організувати зустріч з архетипом, то для нормального життя містику, свободу волі, парадокс ми повинні помістити в саме недоступне місце — в надсвідомість. Надсвідомість на поетичній мові небеса. І там діють закони поезії, закони творчості. Тому, при лікуванні необхідний творчий підхід. Дати можливість пацієнту хоч одним оком заглянути у небеса, щоб він міг отримати ковток свіжого повітря, більш чистого і свіжого, чим його затхла логіка. Добавити таємницю, догму, своєрідний комплекс  і все проясниться. Для психічного здоров’я важливо, щоб людина одною ногою стояла у самій неймовірній історії ( ми колись напишем про саму неймовірну історію), а іншою в реальності.

Інакше, коли раціональність бере верх, то ми маємо клініку, яку ми спостерігали у пацієнта. Він пізнав життя, як ті інопланетяни, що покладалися на свій досвід про парність органів, не підозрювали про одне серце. Однорідність мислення зробило хворого нудним, воно ж викликало безумство. Головна скарга — нудьга, уяви — нуль, зникає всяка творчість. Його розум рухається по дуже маленькій орбіті навколо себе. Він закритий у коробці з намальованим сонцем і зорями і всіма персонажам його життя, що заважає йому досягти небесної радості.  Через непреривне копання в своїх та чужих помислах і почуттях наступає спочатку психічне виснаження, а потім і фізичне. Оскільки, він не вірить у свободу волі, то починає вірити у те, що змінюючи внутрішнє і зовнішнє середовище, можна досягти радості. А що краще за горілку міняє внутрішнє середовище і стан? А де у нас, як не в ресторанах починається рай? Так виникає постійне пияцтво.  А чудо, все-таки, приходить у вигляді панічної атаки, ірраціональних страхів  та інших приступах неадекватної поведінки. Страх стає невід’ємною частиною психічного життя. Хворий звертається до різних лікарів, шукає порушення і логічні пояснення своєї порожнечі, яка заповнюється самими різноманітними симптомами та страхами. Їх не можливо позбутись, бо досвід говорить, що все закінчується, всі живі істоти чекає смерть. Але, насправді надсвідомість сміється, говорячи: «поки завтра помреш, сьогодні втратиш розум від страху».

 

 

Опубликовано в Статьи

Cтатьи