Емоційно-стресова психотерапія – метод психотерапії, популярний в 70-80 -ті роки минулого століття, що включає ряд прийомів впливу позитивним стресом для стимуляції та активування емоційного стану пацієнта.

Подібне лікувальне втручання («емоційне струс») спрямоване зробити в душі хворого (на гранично високому емоційному рівні), перегляд ставлення до себе, хвороби, навколишнього світу шляхом перевантаження нервових мереж, при якому згорають ті мережі, які не мають ніякого відношення до особистості , що супроводжується підйомом душевно-тілесних і захисно-адаптаційних сил організму.
Для досягнення перевантаження найчастіше використовується крик — об´єднання першої та другої сигнальної системи, який свідчить про загрозу існування не тільки самого пацієнта, а всього роду. Всі мережі, що подібні на лишайник чи мох на дереві, не спроможні переварити такий рівень збудження, втрачають зв’язок з нервовою системою, а часом стають джерелом утворення більш складної організації особистості.
Головне — розрізнити прояви хвороби і дерево особистості. Прояви хвороби завжди «підсвічені» суїцидом при ігроманії, втратою свідомості при алкоголізмі, втратою контролю при депресії. Щоб побачити джерело страху, можна довести себе до аури судомного припадку при алкоголізмі, повної зупинки мислення при ігроманії, повної ізоляції при депресії, але кваліфікація лікаря в тому, щоб на ранньому етапі захворювання, навіть за абсолютно безневинною грою в дурня дати можливість побачити пацієнту петлю, яка затягнулась на шиї і викликати емоційний струс мозку, спеціальної направленої дії. Це нагадує удар кувалдою рихтувальника, який призводить до відновлення начальної форми авто.