Маніфест уваги та відповідальності психіатра
1. Увага — це інструмент і обов’язок.
Я тримаю увагу на пацієнті не для контролю, а для безпеки його психіки.
2. Сигнали не створюють симптомів.
Тваринне, тяга, паніка виникають лише тоді, коли увага пацієнта чи моя зупиняється на вузлі, а не рухається у часі.
3. Мікросимптом — не привід для влади.
Кожен дрібний сигнал я перекодовую у феномен, не маніпулюючи пацієнтом і не створюючи асиметрії знання.
4. Стан лікаря важливіший за техніку.
Рухи очей, міміка, паузи — не ціль, а лише індикатори, які допомагають залишатись у спільному просторі довіри.
5. Відповідальність існує ДО автоматичних реакцій.
Я можу не дозволити увазі зупинитися на “точці тварини” — і тим самим не створити паніку, залежність чи соціальний вибух.
6. Прозорість і рух уваги — основа терапії.
Я не приховую знання від пацієнта. Моя мета — перекладати слова і поведінку на феномени симптомів, зберігаючи спільний простір безпеки.